Навіщо Луцьку вулиця Гонгадзе?

Навіщо Луцьку вулиця Гонгадзе?

27 вулиць планує перейменувати до 20-ї річниці Незалежності Луцька міська рада. Перелік нових назв уже затверджено на засіданні комісії з впорядкування назв вулиць обласного центру Волині, але остаточне рішення – за депутатами міської ради. Як каже голова депутатської комісії Сергій Григоренко, нові назви мають отримати вулиці, які носять тоталітарні або чужорідні імена, бо вже нині багато з цих назв викликають несприйняття і навіть сміх, а років через двадцять будуть сприйматися абсолютно абсурдними.

Комісія ставила за мету найперше відновити історичні назви вулиць. Таким чином у Луцьку знову має з'явитися вулиця П'ятницька гірка, Рогова (бо на розі двох вулиць), Шпитальна і Срібна. В інших випадках пропонувалося назвати вулиці іменами людей, життя чи діяльність яких пов'язані з Луцьком, Волинню, аби, за словами Сергія Григоренка, "виховувати місцевий патріотизм". І лише у третю чергу вирішено присвоювати імена знакових осіб з історії України. До складу комісії з перейменування ввійшли як представники різних політичних угруповань міста, так і знавці історії Луцька та Волині, музейні працівники.
Запропоновано такі зміни: замість вулиць Доватора, Горького, Кірова, Колгоспної, Котовського, Куйбишева, Невського, Кошового, Орджонікідзе, Пролетарської, Радгоспної, Щорса, Баумана, Панфілова та іже з ними – Християнська, Садова, Холодноярська, князів Острозьких, митрополита Шептицького, Петра Могили, Кожедуба, князів Ружинських, Георгія Гон´адзе. Цього разу при перейменуванні вшанують пам'ять і дільність недавніх наших сучасників, знакових людей Волині: письменника і поета Петра Маха, письменника уродженця Луцька Юрія Покальчука, поета Олександра Богачука, архітектора Метельницького та автора неофіційного гімну Волині, самодіяльного композитора Степана Кривенького. За словами Сергія Григоренка, назви вулиць мали б "пробуджувати бажання лучан дізнаватися про історію рідного міста". Проте запропоновані для перейменування особи вже викликають і несприйняття, і нерозуміння не тільки у простих, як кажуть, лучан.

Феодосій МАНДЗЮК, письменник, журналіст, співавтор довідника "Вулиці і майдани Луцька":
– На мою думку, рішення про чергове перейменування вулиць прийнято некваліфіковано, з дилетантським підходом. Це питання мають вирішувати не кілька депутатів, а громадська рада, спеціалісти, науковці, краєзнавці, які знають матеріал. Принаймні такий порядок існував з давніх часів. Тоді й назви будуть не одноденні, а навіки. Я є членом цієї комісії, проте після дискусій на першому засіданні на друге не зміг прийти, а на третє мене вже й не запрошували. Не відкидаючи історичних заслуг певних осіб в історії України, все ж хотілося б, це було б доцільніше, аби місто і у назві вулиць мало власну родзинку. Для цього, звісно, треба знайти його історію, історію назв його вулиць. Наші предки не були такі наївні, аби називати вулиці, як це трапилося тепер, по-модному... Ось яке відношення до Луцька має Андрей Шептицький? Чи той же Бандера? Чи навіть ¥он´адзе? Модною, вважаю, стала і назва Холодноярська. Якщо слухати ультрапатріотів, то кожна головна вулиця в кожному українському місті має носити ім'я Бандери, а паралельна до неї – Шептицького. Це як колись у кожному місті були вулиці Леніна...

Наталія Пушкар, хранитель фондів Волинського обласного краєзнавчого музею, каже, що у нових назвах відобразилися різні періоди нашої історії: від часів УНР (одна з вулиць має носити ім'я полковника армії УНР Петра Болбочана) – до періоду УПА (дві вулиці пропонується назвати іменами відомих воєначальників Андрія Марцинюка і Олексія Шума). Та що казати, коли навіть не всі історики і краєзнавці можуть оповісти, з якого часу князі Ружинські, які мають змінити назву вулиці Земнухова? Не всі знають, що у Турійському районі є село Ружин, де був маєток цього славного роду, який дав Україні кілька гетьманів. Ружинські – це відомий старовинний князівський рід, який веде свій родовід від онука засновника Литовської держави князя Гедиміна. Неоднозначно ставляться люди до перейменування вулиці Чкалова на вулицю Кожедуба, адже пояснення, що перший не мав відношення до України, не зовсім серйозне, бо Чкалов, який мав заслуги у світовій авіації, власне, нічим Волині і не зашкодив. Мабуть варто підготувати матеріали, які б у доступній формі роз'яснювали мешканцям перейменованих вулиць значення тих чи інших осіб для Волині. Так, Петро Могила і Йосафат Кунцевич – це відомі церковні діячі, які мають пряме відношення до Волині. Але це дуже далека історія, і її треба розказувати.

Заради інтересу я опитала чоловік двадцять: хто такий, на їхню думку, Георгій ¥он´адзе? Відповіді були від "журналіст", "сміливий журналіст" до... "людина без голови". Почула навіть кілька історій про начебто любовні походеньки Георгія, через які він і загинув. Власне у справі ¥он´адзе ще не поставлено не те, що крапки, навіть коми. Рідна мати не визнає, що знайдене у Таращі тіло начебто належить її синові. Історія викликає більше запитань, ніж відповідей, і все більше заплутується. То чи варто вже називати цим іменем вулицю в Луцьку? Мають минути роки, бо лише вічність розставить вірні акценти. Тим більше, що, розказують, вулицю Лазо на вулицю ¥он´адзе збираються перейменовувати з дуже простих причин: мовляв неподалік – заклад, у якому готують журналістів, а ¥он´адзе і був журналістом... Аргумент, як кажуть, непереконливий. Так само немало питань викликають й інші пропозиції. Християнська, бо на цій вулиці розташовано молитовний дім. А інші, запитують лучани, що, вже не "християнські"?.. Чи вулиця Балка замість Олега Кошового. Це те саме, що назвати вулицю Конякіна, на якій я мешкаю, вулицею "40-й квартал". Але і Балка, і 40-й квартал позначають великий район, а не одну вулицю.

Петро ТРОНЕВИЧ, дослідник історії Луцька, автор монографії "Луцький замок":
– Під час одного з минулих перейменувань у місті... зникла Вірменська вулиця, хоча на тому місці вона існувала 500 років. Вірменською назвали ту, яка не має ніякого відношення до вірменів, котрі при князю Вітовту розбудовували Луцьк. А колишню Вірменську назвали іменем славної нашої землячки Галшки Гулевичівни, хоча рід Гулевичів мешкав на іншій вулиці, і можна було називати так її там. Так само 500 років у Луцьку існувала Ринкова, а тепер вона Драгоманова... У Старому місті взагалі не повинно бути вулиць з іменами осіб, бо іменами людей їх ніколи не називали. Я пропонував для початку визначитися взагалі, які вулиці варто перейменовувати, адже це дуже затратна справа. Далі треба було б створити банк історичних луцьких назв. А головне – просто не поспішати з перейменуванням до дати.
Додано: 14-08-2011, 04:49
1
1942

Подібні публікації


Коментарі (1)

avatar
0
#1 ілля
придуркі ,хто він такий

Додати коментар


Наверх